Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка – бібліотечний заклад загальнодержавного значення, що здійснює бібліотечне, бібліографічне, інформаційне обслуговування користувачів і виконує функцію всеукраїнського науково-дослідного, методичного та організаційного центру; зональний науково-методичний центр для бібліотечних установ Східної України; міжобласний універсальний депозитарій для бібліотек Харківської, Полтавської і Сумської областей. Одна з найстаріших і найбільших бібліотек України, за обсягом фондів – друга після Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського; перебуває у сфері управління Міністерства культури та інформаційної політики України.

Заснована 18 серпня (30 серпня за н. ст.) 1830 р. як Харківська губернська публічна бібліотека (ХПБ) за циркуляром № 12576 губернатора Слобідсько-Української губ. М. Каховського, виданим на виконання циркуляра міністра внутрішніх справ А. Закревського від 5 (17) липня 1830 р. за № 777 про заснування в губерніях публічних бібліотек для читання. У перші роки підпорядковувалася Міністерству внутрішніх справ (МВС), з 9 (21) червня 1834-го по 12 (24) листопада 1864 р. – Міністерству народної просвіти (МНП), далі – знову МВС. Через постійні матеріальні, кадрові та інші проблеми книгозбірня працювала з тривалими перервами і зі змінами власників. 16 (28) червня 1884 р. відновлена як Харківська громадська бібліотека (ХГБ) в підпорядкуванні МВС, відкрита для відвідувань з 26 вересня (8 жовтня) 1886 р.

У наступні роки назва бібліотеки та її статус неодноразово змінювались. У 1919-му – Харківська центральна губернська бібліотека. З 1 листопада 1922 р. згідно з Кодексом законів про народну освіту УСРР набула статусу державної, визначена як центральна книгозбірня міста і губернії з підпорядкуванням Головполітпросвіті Наркомосу УСРР та назвою – Харківська державна бібліотека ім. В. Г. Короленка. Надалі варіанти назви: у 1920-х рр. – Центральна обласна громадська бібліотека, Центральна громадська бібліотека ім. В. Г. Короленка, Харківська крайова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Центральна державна бібліотека ім. В. Г. Короленка, Харківська прилюдна бібліотека ім. В. Г. Короленка, Державна бібліотека ім. В. Г. Короленка, Харківська державна публічна бібліотека ім. В. Г. Короленка. З 1 серпня 1930 р. на підставі постанови Раднаркому УСРР «Про мережу науково-дослідних установ» бібліотеку переведено з відання Укрполітосвіти до сектору науки Наркомосу УСРР, їй надано статус наукової та закріплено найменування – Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка (ХДНБ ім. В. Г. Короленка). Від 24 березня 1945 р. перебувала в підпорядкуванні Комітету в справах культурно-освітніх установ Раднаркому УРСР, з 10 квітня 1953-го – Міністерства культури УРСР, з 1991-го – Міністерства культури України (нині – Міністерство культури та інформаційної політики України).

Згідно з циркуляром МВС від 5 (17) липня 1830 р. губернатор Слобідської України М. Каховський очолив комітет піклувальників ХПБ. Для бібліотеки було виготовлено відповідну гербову печатку. Комітет піклувальників доручив завідування бібліотекою професору Харківського імператорського університету (нині – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; ХНУ ім. В. Н. Каразіна) М. Байкову та харківському міському голові А. Мотузкову, бібліотекарем призначив секретаря Дворянського депутатського зібрання О. Тихоцького. В 1832 р. до комітету піклувальників ХГПБ було обрано суддю совісного суду, українського письменника і культурно-громадського діяча Г. Квітку-Основ’яненка, який працював у комітеті до 1838 р.

У Харківській губернії для заснованої публічної бібліотеки було зібрано, порівняно з іншими губерніями імперії, найбільшу суму – 8 678 руб. 80 коп. Серед перших благодійників бібліотеки були граф Д. Шереметьєв (одна книга з його зібрання збереглась у фонді ХДНБ ім. В. Г. Короленка), мешканець м. Змієва Горохов, губернатор Курської губернії П. Демидов, поміщик М. Веселовський та ін. Вчений і громадський діяч В. Каразін подарував книги, карти та рукописи (книга з дарчим написом ученого зберігається у фонді ЦНБ ХНУ ім. В. Н. Каразіна).

Бібліотека перебувала в будинку Дворянського зібрання з 1830 р.

Ізмаїл Срезневський (1812–1880), бібліотекар ХГПБ (з 1833-го до 1836 р.)

Систематичний каталог, укладений І. Срезневським у 1834 р.

Штамп бібліотеки

18 (30) липня 1833 р. міністр внутрішніх справ Д. Блудов циркуляром за № 1033 надав дозвіл губернатору М. Каховському відкрити ХПБ для читачів. Комітет піклувальників книгозбірні 27 жовтня (8 листопада) 1833 р. призначив бібліотекарем чиновника Харківського дворянського депутатського зібрання, колезького секретаря І. Срезневського, згодом відомого вченого, академіка Санкт-Петербурзької АН, українського письменника. Бібліотеку розмістили на першому поверсі будинку Харківського дворянського депутатського зібрання в середмісті, на Миколаївській площі (нині – пл. Конституції). У штаті закладу на той час працювало 5 службовців.

6 (18) грудня 1833 р. ХПБ відкрито для публіки. Книгозбірня була загальнодоступною, працювала щодня, за винятком святкових днів. За циркулярами МВС, що регламентували функціонування губернських публічних бібліотек, відвідувачам надавалася можливість брати книги додому, залишаючи завдаток та невеликі кошти на користь бібліотеки.

У 1834 р. вийшов друком «Систематический указатель книг и рукописей, находящихся в Харьковской публичной библиотеке», укладений І. Срезневським. За цим каталогом у фонді книгозбірні налічувалося 846 видань (361 назва), в т. ч. 20 книг іноземними мовами, 30 назв журналів та газет, зокрема п’ять назв французькою та німецькою мовами. Єдиний харківський примірник першого каталогу ХПБ зберігається у фонді ЦНБ ХНУ ім. В. Н. Каразіна.

Губернатор щорічно подавав до Міністерства звіт про роботу бібліотеки, затверджений комітетом піклувальників. Річні звіти по 1838 р. складав І. Срезневський.

Формування фонду ХПБ здійснювалося за рахунок пожертв книгами та періодичними виданнями від державних та громадських інституцій, редакцій газет і журналів, видавництв, літераторів, учених, громадських діячів, приватних осіб, а також через закупівлю за благодійні кошти. У 1835 р. відомий російський книгар О. Смірдін згідно з «Реестром книгам, предлагаемым книгопродавцем Смирдиным для публичных библиотек в Губернских городах» надіслав комплект видань із 542 назв у 1 143 томах за ціною 1 500 руб. (зі знижкою в 70%, за каталогом вартість комплекту становила 5 тис. руб.). Департамент МНП того ж року виділив для ХГПБ з книгарні відомства безкоштовний комплект із 259 назв видань у 609 томах. За звітом про роботу бібліотеки в 1835 р. обсяг фонду становив 1 768 книг (543 назви) на суму 9 537 руб. (ймовірно книги від О. Смірдіна та МНП ще не були обліковані).

7 (19) березня 1836 р. комітет піклувальників ухвалив рішення про передання бібліотеки засновникам Харківської міської довідкової контори Г. Колокольцову, В. Пассеку, К. Кузіну у відповідь на їхнє звернення. Було розроблено положення про передання цій установі книжок із шафами, що належали ХГПБ. Згідно із зазначеним документом витрати на бібліотеку покладалися на власників контори, а прибуток поділявся порівну між ними та комітетом піклувальників.

Передання бібліотеки власникам Довідкової контори (містилась у будинку на Миколаївській вул., нині – вул. Короленка) відбулося після березня 1836 р. відповідно до опису фонду ХПБ, укладеного І. Срезневським. Згідно зі звітом книгозбірні в 1836 р. обсяг її фонду становив 2 533 книги (807 назв) на суму 11 990 руб.; сума пожертв на початок звітного року дорівнювала 2 032 руб.; на купівлю книжок та журналів було витрачено 1 057 руб. 59 коп.

У травні 1837 р. майор В. фон Метелеркамп став співвласником Довідкової контори та засвідчив нотаріально свою відповідальність за збереження книг, отриманих у 1836 р. від комітету піклувальників ХГПБ. Фонд бібліотеки за звітом 1837 р. становив 2 569 книг на суму 12 070 руб.

У квітні 1838-го до Дворянського зібрання було повернено частину книг ХПБ у шафах від імені співвласника Довідкової контори К. Кузіна. Інша частина фонду залишилась у Довідковій конторі, власником якої з 1 травня 1838 р. став підпоручик артилерії у відставці О. Биковський. Він запровадив комісійну купівлю та продаж книжок і періодичних видань, у т. ч. з бібліотечного фонду, рекламував книгозбірню в місцевій пресі.

У звіті про роботу ХГПБ за 1838 р. відсутні відомості про повернення до Дворянського зібрання з Довідкової контори частини фонду ХПБ, проте вказано, що бібліотека перебуває під завідуванням комітету піклувальників, бібліотекарем є І. Срезневський; обсяг фонду – 2 636 пр.

З 1839 р. відомості про ХПБ у щорічних звітах до МНП відсутні. До 1858 р. з міністерства продовжували надходити пожертви для бібліотеки, книги та періодичні видання: від самого відомства, редакції «Лесного журнала», Імператорського вільного економічного товариства, Імператорської академії наук, окремих осіб.

У серпні 1839 р. Харківський цивільний губернатор А. Устимович розпочав справу щодо розшуку майна ХГПБ. Справу в 1841 р. було перекваліфіковано як «розтрату майна», а власник Довідкової контори О. Биковський отримав указівку від губернської влади відновити «розтрачену» бібліотеку. В 1844-му Довідкову контору ліквідували, частину фонду ХПБ остаточно повернули до Дворянського депутатського зібрання. Є відомості про наявність у бібліотеці в 1854 р. 3 039 книг, у 1858-му та 1860-му – 3 174.

У 1859 р. за розпорядженням губернського очільника дворянства О. Бахметєва книгозбірня стала доступною для публіки: в окремій кімнаті встановили вісім шаф із книжками та меблі. Рукописний каталог фонду уклав у 1865 р. службовець Дворянського зібрання М. Антонов.

Письменник Г. Данилевський у 1862 р. вивчив документи архівної справи про бібліотеку та описав зміст фонду, який станом на 1 січня 1862 р. налічував 950 назв книжок, 3 196 томів книг і брошур. Відомості про фонд та історію ХПБ Г. Данилевський подав у біографічному нарисі про Г. Квітку-Основ’яненка у своїй книзі «Украинская старина» (1866).

12 (24) листопада 1864 р. ХПБ була зареєстрована МВС як бібліотека Харківського дворянського депутатського зібрання. У 1870-му та 1871 р. її фонд становив, відповідно, 3 629 та 3 699 томів.

У 1883 р. громадськість Харкова розпочала підготовку до відновлення в місті повноцінної загальнодоступної (громадської) бібліотеки. За ініціативою чиновника О. Гурського та організаторки народної освіти Х. Д. Алчевської, які зібрали групу однодумців, було створено виконавчо-організаційну комісію (комітет засновників), що діяла протягом 1883–1885 рр. до виборів першого правління книгозбірні. До складу комісії входили професори Харківського імператорського університету М. Бекетов, О. Кирпичников. М. Сумцов, професор Ветеринарного інституту П. Гордєєв, громадський діяч, видавець і кооператор М. Баллін, секретар Харківського губернського статистичного комітету В. Касперов, богослов, православний публіцист Є. Воронець, інші громадські діячі, представники губернської та міської влади.

16 (28) червня 1884 р. МВС затвердило Статут Харківської громадської бібліотеки (ХГБ), розроблений комітетом засновників на підставі статті 175 «Устава о цензуре и печати», яка містила «Временные правила по отношению к открытию и содержанию публичных библиотек». Умови передання до ХГБ фонду ХГПБ, який на той час був складовою фонду бібліотеки Дворянського зібрання, обговорювали на зборах організаторів громадської бібліотеки 11 (23) вересня 1885 р. за участю губернатора Харківської губернії барона О. Ікскуль фон Гільденбандта. Проте тоді передання не відбулося, позаяк ХГПБ була юридично зареєстрована як власність Дворянського зібрання.

Управління ХГБ здійснювалося колегіальним органом – загальними зборами членів, правлінням та ревізійною комісією.

28 вересня (10 жовтня) 1885 р. на перших загальних зборах членів ХГБ, що відбулись у залі Харківської міської думи під головуванням проф. М. Бекетова, обрали склад першого правління бібліотеки, до якого ввійшли М. Бекетов, О. Гурський, В. Касперов, М. Леваковський, Ф. Павловський, Д. Полуєхтов, М. Сумцов, Й. Сицянко, Б. Філонов, міський голова І. Фесенко. За Статутом до складу правління ХГБ входили також «обов’язкові члени» – керівники навчальних закладів міста: ректор Харківського імператорського університету проф. І. Щелков, директор Технологічного інституту проф. В. Кирпичов, директор Ветеринарного інституту проф. А. Раєвський, ректор Духовної семінарії І. Кратіров, директори чоловічих гімназій П. Тихонович, Н. Одарченко, К. Бєлицький та реального училища В. Шихов. Головою правління обрали депутата Харківської міської думи мецената Б. Філонова, секретарем – О. Гурського. Правління переобирали щорічно, після внесення змін до Статуту ХГБ – кожні три роки.

Відкриття ХГБ відбулося 26 вересня (8 жовтня) 1886 р. Бібліотеку облаштували у будівлі флігеля, що перебував у власності Міської думи й розміщувався в її дворі. В цьому приміщенні ХГБ працювала недовго, до березня 1887 р., а пізніше розташовувалася за іншими адресами.

У структурі ХГБ працювали безплатна читальня, платний абонемент та відділ «народних книг». Фонд на час відкриття установи становив 1 700 томів, фінансовий капітал – 1,5 тис. руб. За Статутом метою книгозбірні було надання громадянам можливості читання книжок, журналів, газет, «спеціальних видань». У листопаді 1887 р. було вирішено призупинити роботу відділу «народних книг», допоки бібліотека фінансово не зміцніє.

Кошти на утримання ХГБ за Статутом формувались із пожертв грошима та книжками, платні за читання вдома, зборів від публічних лекцій, концертів, спектаклів, вечорів на користь книгозбірні. Субсидія, яку надавала міська влада (20–23% від загального бюджету закладу), не була обов’язковою, однак харківська влада була зацікавлена у сприянні бібліотеці.

Діяльність правління, високий інтелектуальний рівень діячів ХГБ – професорів, викладачів, фахівців з різних галузей науки і техніки, сприяли розвитку книгозбірні. Їхні досвід і авторитет зумовили швидке зростання  обсягу фонду, що на 75% складався з наукових видань з усіх галузей знань. Протягом 1886–1887 рр. фонд зріс до 10 тис. пр., кількість передплатників (читачів) зросла з 220 до 650. У 1896 р. за обсягом фонду (62 966  томів) ХГБ посідала п’яте місце серед провінційних бібліотек країни, у 1911 р. (149 000 томів) – третє.

11 (23) березня 1890 р. було відновлено «народний відділ» – організовано «дешеву бібліотеку / абонемент». 9 (21) грудня 1890 р. відкориговано умови користування  абонементом та встановлено ще один розряд обслуговування – «другий», без права отримання нових журналів та книжок для читання вдома. «Дешева бібліотека» була перейменована у «третій розряд».

Проєкт Харківської громадської бібліотеки О.Бекетова

Харківська громадська бібліотека. Фото О.Іваницького (1904)

Книгосховище. Фото О.Іваницького (1904)

Велика читальна зала. Фото О.Іваницького (1904)

У 1890 р. ХГБ було передано фінансовий капітал ХГПБ, що зберігався в харківській конторі Державного банку, за висловлюванням історика і бібліотекознавця Д. Багалія, «в преемстве нравственного наследовання». Цей капітал, а також кошти від державного казначейства, місцевої влади, благодійні грошові внески та пожертви будівельними матеріалами використали в 1899–1900  рр. на спорудження будинку, де бібліотека перебуває донині (пров. Короленка, 18). Будівлю загальною площею 2 767 м², з фасадом у стилі неоренесансу, споруджено за проєктом академіка архітектури О. Бекетова. Урочисте освячення нової будівлі ХГБ відбулося 28 січня 1901 р. Будинок визнаний пам'яткою архітектури національного значення (під № 11673), обласного значення (під № 7164-Ха) та міського значення (під № 91).

 2 (15) лютого 1901 р. в робітничому районі міста (вул. Петинська, 44) відкрили філію ХГБ, що стала першою в Харкові «бібліотекою для робітників». У 1906 р. при цій книгозбірні організували технічний відділ ім. П. Ріццоні – директора Паровозобудівного заводу, який надавав благодійну допомогу філії. 1 (14) червня 1905 р. почала працювати друга філія (вул. Велика Панасівська, 53, невдовзі – вул. Усівська, 18). Загальний книжковий фонд цих філій становив понад 25 тис. томів. Щороку в них реєстрували до 10 тис. відвідувань. Проте в 1908 р. ці підрозділи ХГБ закрили через політичну ситуацію у країні.

У січні 1903 р. за ініціативою Л. Хавкіної було створено музичний відділ з нотним абонементом – перший у країні загальнодоступний центр музичного просвітництва в бібліотеці.

20 квітня (3 травня) 1903 р. рішенням екстрених загальних зборів правління ХГБ було ухвалено заснувати три нові відділи – рукописів і автографів, Judaica et Hebraica та бібліотекознавства. Ініціатором організації першого з них був Д. Багалій (з 1889 р. член правління бібліотеки, у 1893–1906 рр. – голова), який вважав, що формування та розкриття цінних колекцій книг та рукописів має здійснюватися саме в ХГБ як науковій установі.

Відділ бібліотекознавства – перший серед книгозбірень Російської імперії, був створений за ініціативою Л. Хавкіної за прикладом бібліотеки м. Олбані (США). На його відкриття 116 бібліотек, у т. ч. 57 зарубіжних (Паризька національна бібліотека, Бібліотека Британського музею, Народна бібліотека Штутгарта, Токійська імператорська бібліотека, Нью-Йоркська та Бостонська публічні бібліотеки, Бібліотека Конгресу США та ін.), надіслали до ХГБ матеріали з бібліотечної справи, книги з історії, статистики, народної освіти. Натомість на прохання Нью-Йоркської публічної бібліотеки до США було відправлено 266 видань про Харків, Харківське земство та університет. Завдяки започаткуванню міжнародного книгообміну ХГБ стала досить відомою за межами країни, зростав її авторитет як великої наукової книгозбірні.

Д. Багалій опікувався збиранням у фонді бібліотеки видань краєзнавчого змісту – з історії, географії, етнографії, статистики, промисловості Слобожанщини. У друкованих каталогах ХГБ було виділено «місцевий» відділ, який містив інформацію щодо книг про Харків та губернію, що також стало здобутком ХГБ. Цей досвід, позитивно оцінений відомим бібліографом М. Здобновим, сприяв поширенню «місцевих» відділів у громадських бібліотеках та розвитку бібліотечного краєзнавства.

1 (14) лютого 1906 р. за ініціативою Д. Багалія та члена правління ХГБ Г. Абрамова був створений український відділ (вперше серед громадських бібліотек імперії). Керівництво цим підрозділом було колективним, його робочим органом стала українська комісія, яку очолив діяч українського самостійницького руху М. Міхновський. У подальшому у складі української комісії працювали К. Бич-Лубенський, Х.О.Алчевська, Г. Хоткевич, С. Дрімцов, М. Румницька, І. Бойко, В. Галицький та ін.

4 (17) березня 1911 р. Харківська міська дума надала матеріальну допомогу українському відділу з нагоди 50-річчя від дня смерті Т. Шевченка задля увічнення пам’яті Кобзаря. Відтоді підрозділ мав назву «Український відділ імені Тараса Шевченка». Матеріальна підтримка позитивно вплинула на комплектування відділу – у 1911 р. його фонд становив понад 3 тис. пр. У 1912-му вийшов друком «Каталог книжок українською мовою Харківської громадської бібліотеки. Український відділ імені Тараса Шевченка. Том І» (укладач П. Мокроус). У 1915 р. українська комісія під керівництвом письменника, історика, бандуриста Г. Хоткевича підготувала доповнений випуск «Каталогу книг українською мовою ХГБ», який було надруковано в 1918 р. (примірник не зберігся).

ХГБ випереджала провінційні бібліотеки імперії за активністю використання книжкового фонду: в середньому річна книговидача сягала 248 тис. томів. У 1911 р. цей показник становив 282 тис. томів. За перше десятиріччя діяльності відновленої бібліотеки було зафіксовано перевищення попиту на наукову літературу порівняно з художньою: в 1896–1897 рр. було задоволено 16 166 читацьких запитів на наукову літературу та 8 788 – на художню. Це свідчило про значну частку науковців і студентів серед відвідувачів книгозбірні, адже Харків уже на межі 19–20 ст. був містом з великою кількістю навчальних закладів і наукових установ. Бібліотекознавець Л. Хавкіна в 1911 р. зазначала, що за інтенсивністю роботи ХГБ «может даже выдерживать сравнение с нашими государственными библиотеками, т. к. она опередила Библиотеку Московского Публичного и Румянцевского музеев (с читаемостью 245 тыс. томов) и по количеству прочитанных сочинений заняла непосредственное место после Императорской публичной библиотеки».

За показниками діяльності 1914 р. (книжковий фонд – 172 861 том, 6 426 читачів та 63 627 відвідувань у читальній залі, книговидача – 88 521 том; за абонементами передплатників було 15 560, книговидача сягала 300 826 томів) ХГБ посідала третє місце серед публічних бібліотек країни, а за інтенсивністю роботи – перше. У 1916 р. книговидача сягала 580 тис. томів, що стало рекордом серед бібліотек Російської імперії всіх категорій.

 15 грудня 1916 р. за фінансової підтримки Харківської міської управи  було організовано дитячий відділ, що обслуговував дітей від чотирьох до 14 років, здійснював бібліотечно-бібліографічне обслуговування дитячих установ, рецензування книжок, дослідження дитячої психології. Відділ, що став першою в Харкові книгозбірнею для дітей, за два роки існування під керівництвом Є. Мартинової перетворився на одну з провідних дитячих бібліотек на теренах країни.

Здобутки та досвід ХГБ висвітлювались у публікаціях та виданнях діячів бібліотеки, презентувались на з’їздах, виставках, у т. ч. міжнародних. ХГБ брала участь у Виставці культурно-просвітницьких організацій та установ Росії (Нижній Новгород, 1895); Виставці з народної освіти (Курськ, 1902), де експонувалися матеріали про діяльність першої філії ХГБ; у Сільськогосподарській виставці Харківського повітового земства (Харків, 1902); у Міжнародній виставці з друкарської справи та графіки (Лейпциг, Німеччина, 1914), де Російське товариство бібліотекознавства експонувало матеріали про історію та діяльність ХГБ. На щорічній Всесвітній виставці (Льєж, Бельгія, 1905) ХГБ за успішну діяльність була відзначена почесним дипломом, а Л. Хавкіна за книгу «Библиотеки, их организация и техника» нагороджена золотою медаллю виставки. ХГБ брала участь також у ІІІ Всеросійському з’їзді діячів з технічної та професійної освіти (Санкт-Петербург, 1904), де Л. Хавкіна в доповіді «О профессиональной работе библиотекарей» репрезентувала проєкт організації системи бібліотечної освіти в країні, що був підтриманий з’їздом і став кращим документом дореволюційного вітчизняного бібліотекознавства. На І Всеросійському з’їзді з бібліотечної справи (Санкт-Петербург, 1911) експонувалися матеріали про діяльність ХГБ. На Харківському загально-земському з’їзді з питань позашкільної освіти та влаштування розумових розваг (1915) була організована тимчасова читальня для учасників форуму та виставка матеріалів про діяльність відділу бібліотекознавства ХГБ.

Представники правління та інші діячі ХГБ брали участь у роботі або були членами наукових, фахових, культурних та мистецьких товариств, а саме: Вільного економічного товариства, Харківського відділення Імператорського російського музичного товариства, Харківського товариства грамотності, Російського бібліографічного товариства, Російського товариства бібліотекознавства, Товариства позашкільної освіти, Харківського відділення Російського бібліотечного товариства, Єврейського історико-етнографічного товариства та ін.

Протягом першого 30-річчя від часу відновлення бібліотеки як громадської вона перетворилася на одну з провідних книгозбірень Російської імперії. За оцінкою Д. Багалія ХГБ стала зразковою серед бібліотек такого типу. Вчений вважав, що за якістю і обсягом фонду, виконуваними завданнями та системою управління ХГБ є громадською і водночас науковою, що тяжіє до академічної, а також загально-просвітницькою установою зі статусом центральної бібліотеки Південно-Східної України.

Після жовтневого перевороту 1917 р. відбулося підпорядкування діяльності ХГБ завданням пропаганди політики радянської влади. Проте і за таких умов вона виконувала просвітницьку функцію.

У 1919–1920 рр. неодноразово змінювалися найменування і підпорядкування бібліотеки. У січні 1922 р. ХГБ було присвоєно ім’я письменника, публіциста, громадського діяча В. Короленка з метою вшанування його пам’яті (помер 25 грудня 1921 р.). Наприкінці того ж року бібліотека набула статусу державної та водночас центральної книгозбірні Харкова і Харківської губ. і перейшла в підпорядкування Головполітпросвіти Наркомосу УСРР. Відтоді назва установи – Харківська державна бібліотека ім. В. Г. Короленка (ХДБ ім. В. Г. Короленка). На книгозбірню покладалися нові завдання: наукове розроблення питань бібліотечного будівництва, видання наукових праць співробітників, підготовка висококваліфікованих бібліотечних працівників тощо.

Велика читальна зала (1920-і роки)

У дитячій філії (1927)

Літня читальня (початок 1930-х років)

Читацький квиток. 1924 р.

У 1920–1930-х рр. книжкове майно колишньої ХГПБ, що перебувало у складі фонду бібліотеки Харківського дворянського зібрання, було націоналізовано й розподілено між двома найбільшими книгозбірнями Харкова – ХДБ ім. В. Г. Короленка та Центральною науково-навчальною бібліотекою (нині – ЦНБ ХНУ ім. В. Н. Каразіна).

Згідно з постановою Раднаркому УСРР від 22 вересня 1925 р. ХДБ ім. В. Г. Короленка було передано в підпорядкування Українського головного управління науковими установами при Наркомосі УСРР (Упрнауки). Проте до 1930 р. ця постанова фактично не виконувалася.

На початку червня 1926 р. на базі ХДБ ім. В. Г. Короленка та за її активною участю відбувся Перший Всеукраїнський з’їзд бібліотечних робітників, що ухвалив чергову структуру бібліотечної мережі, згідно з якою бібліотека набувала статусу державної міжокругової книгозбірні під керівництвом Управління політпросвіти Наркомосу УСРР та діяла на підставі окремого положення. Основними її завданнями було визначено бібліографічну, методичну, інспекційно-інструктивну роботу.

ХДБ ім. В. Г. Короленка брала активну участь у формуванні бібліотечної мережі України, співпрацювала з бібліотечним підвідділом Управління політосвіти Наркомосу УСРР, її фахівці долучалися до роботи Каталографічної комісії Упрнауки, Каталогізаційної комісії при Кабінеті (згодом – Інституті) бібліотекознавства Державної бібліотеки СРСР ім. В. І. Леніна (нині – Російська державна бібліотека), співпрацювали з науково-дослідною комісією бібліотекознавства і бібліографії Всенародної бібліотеки України (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), з Бібліографічною комісією при ВУАН.

У 1924–1927 рр. ХДБ ім. В. Г. Короленка спільно з Інститутом методів позашкільної роботи провадила масштабне дослідження дитячого читача, умов роботи дитячих бібліотек. За зверненням Міжнародного товариства працівників освіти (Брюссель, Бельгія) проводилося анкетування школярів «Улюблена книга».

Бібліотека стала центром предметного каталогізування для книгозбірень країни завдяки діяльності засновника і першого завідувача консультаційно-бібліографічного відділу, бібліотекознавця Б. Боровича, який створив у ХДБ ім. В. Г. Короленка перший у СРСР предметний каталог.

Основним джерелом поповнення фонду закладу як державного книгосховища в 1922–1940 рр. став безплатний обов’язковий примірник (ОП) творів друку. З 1929 р., після запровадження в СРСР єдиної загальнодержавної системи ОП, до ХДБ ім. В. Г. Короленка надходив загальносоюзний ОП від восьми республіканських книжкових палат, а також місцевий ОП, які забезпечували 95% надходжень нових видань. У 1935 р. фонд бібліотеки налічував 1 млн пр., із яких 70% становили наукові та науково-популярні видання з усіх галузей знань.

У 1920–1930-х рр. у книгозбірні розвивалися такі напрями діяльності, як бібліотекознавство, українознавство, краєзнавство, музичне просвітництво, зміцнювалися міжнародні зв’язки, запроваджувалися нові форми роботи. Відбувалося становлення бібліотеки як методичного центру Слобожанщини. У 1922 р. на базі ХДБ ім. В. Г. Короленка було створено міську бібліотечну раду, яка координувала роботу книгозбірень Харкова, надавала їм методичну допомогу, здійснювала заходи з підвищення кваліфікації бібліотекарів. У ці роки працівники бібліотеки брали участь у роботі всеукраїнських бібліотечних з’їздів, конференцій, нарад, а також деяких зарубіжних, зокрема: Міжнародного конгресу бібліотекарів та друзів книги (Прага, 1925), Міжнародної конференції з нагоди 50-річчя Американської бібліотечної асоціації (Філадельфія, 1925).

Із середини 1920-х рр. відновилися міжнародні зв’язки ХДБ ім. В. Г. Короленка з книгозбірнями США, Австрії, Нідерландів, Німеччини, Венесуели та інших країн. У 1926 р. у штат бібліотеки введено посаду директора, на яку було призначено Н. Чепігу (працювала у книгозбірні з вересня 1901 р., на посаді її завідувачки – з 1904 р., ставши однією з перших в Російській імперії жінок – керівниць великих бібліотек).

1 серпня 1930 р. відповідно до постанови Раднаркому «Про мережу науково-дослідних установ» (НДУ) було затверджено новий склад мережі НДУ і переведено ХДБ ім. В. Г. Короленка до числа науково-дослідних установ у підпорядкуванні Наркомосу УСРР. Відтоді і дотепер книгозбірня має найменування – Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка (ХДНБ ім. В. Г. Короленка).

У 1930 р. новим директором книгозбірні призначено О. Кубланівського. Репресії початку 1930-х рр. позначилися на кадровому складі закладу, зокрема, в 1932 р. було звільнено і згодом заарештовано Б. Боровича, очолюваний ним консультаційно-бібліографічний відділ ліквідовано. Цього ж року директором став П. Сафронов (у минулому – політредактор), який працював на зазначеній посаді до 1949 р. Серед його заслуг – виведення з-під репресій багатьох працівників книгозбірні, її успішна відбудова у важкі повоєнні роки.

Основними завданнями наукової діяльності бібліотеки у 1930-х рр. стали створення системи каталогів, науково-бібліографічна робота, підготовка публікацій, видання наукових праць. Фахівці книгозбірні провадили роботу з розвитку українознавства, укладали та готували до друку бібліографічні посібники, наукові збірники, звіти наукових комісій, методичні матеріали. Були створені дорадчі органи: науково-бібліографічна та науково-методична комісії (1932), комісія з раціоналізації і технормування (1934), вчена рада (1939).

У серпні 1934 р., згідно з керівними документами РНК України, ЦВК СРСР та ВУЦВК з питань діяльності бібліотечних методичних центрів республіки, у ХДНБ ім. В. Г. Короленка почав працювати інструкторсько-методичний відділ, на який покладалися функції методичного центру для бібліотек Харківської області, створеної в 1932 р. Бібліотека стала виконувати функції обласної (Харківська обласна універсальна наукова бібліотека почала діяти лише з 4 грудня 1951 р.). Завданнями відділу стали обстеження бібліотек та інструктаж їх працівників, розроблення та видання методичних рекомендацій.

Станом на 1 січня 1934 р. у ХДНБ ім. В. Г. Короленка працювали 154 особи, в т. ч. 130 бібліотечних фахівців (П. Сафронов – директор, М. Румницька – заступник директора, Р. Райвичер – учений секретар, 8 завідувачів відділів, 19 консультантів-бібліографів, 18 старших бібліотекарів, 40 бібліотекарів, 35 помічників бібліотекаря, 8 технічних працівників). Постановою РНК УСРР з 1 березня 1935 р. було запроваджено диференційовану оплату праці співробітників наукових бібліотек Наркомосвіти, в т. ч. ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

Структура бібліотеки впродовж 1918–1941 рр. постійно змінювалась і ускладнювалась. Так, наприкінці 1930-х рр. у закладі функціонували: адміністративно-господарчий відділ (адміністрація, господарча частина, палітурня, фотокабінет), відділ реєстрації та каталогізації (групи реєстрації, каталогізації, періодики), книгосховище, відділ обслуговування та масової роботи (загальна читальна зала, читальна зала періодики, сектор МБА, сектор масової роботи, філія у Центральному парку культури і відпочинку ім. М. Горького, що працювала в літній період), науково-методичний відділ (сектори: науково-бібліографічний, книгознавчий, комплектування дитячої літератури, каталогів; групи: інструкторсько-методична, центрального довідкового апарату – ЦДА); дитяча філія (абонемент, дві читальні зали, сектори обробки та каталогізації). Штат бібліотеки щороку зростав і в 1939 р. збільшився до 200 осіб.

У першій половині 1940 р. на базі секторів науково-методичного відділу створили чотири нові підрозділи – відділи комплектування, науково-бібліографічний, стародруків та музейної книги, а також обласний кабінет бібліотекознавства. Книгосховище об’єднали з відділом обслуговування, було організовано підсобний фонд загальної читальної зали. У першому півріччі 1941 р. в бібліотеці функціонували відділи реєстрації та каталогізації, комплектування, обслуговування та фондів, науково-бібліографічний, стародруків та рідкісної книги, національної та іноземної літератури, методичний кабінет бібліотекознавства, філія для дітей та юнацтва. Штат налічував 220 працівників.

Напередодні війни бібліотека належала до числа найбільших радянських і світових книгосховищ – обсяг її фондів становив майже 2 млн пр. Кількість читачів сягала 20 тис. осіб, відвідувань – перевищувала 200 тис., книговидач – майже 900 тис.

Під час німецько-радянської війни і окупації міста ХДНБ ім. В. Г. Короленка зазнала значних втрат. За результатами діяльності державної комісії з розслідування злочинів нацистів у Харкові перелік втрат бібліотеки був наведений у звинувачувальних матеріалах Нюрнбергського процесу. Будівля книгозбірні постраждала від бомбувань. Понад 500 тис. пр. видань загинули під уламками споруди, були спалені, вивезені до Німеччини, в т. ч. українські стародруки 17–18 ст., колекція географічних карт та атласів 18–20 ст. та атласів, іноземні стародруки, науково-технічні видання, довідкова література, а також систематичний каталог обсягом 1,2 млн карток.

Попри ці втрати з визволенням міста в серпні 1943 р. бібліотека доволі швидко відновила свою діяльність й обслуговування користувачів. Питання її відбудови розглядалося на засіданні РНК УРСР 28 вересня 1943 р. Із Державного фонду літератури для відбудови бібліотек До ХДНБ ім. В. Г. Короленка надійшло 25 тис. томів загальносоюзного ОП. Допомогу у відродженні фонду надавали головні бібліотеки країни, книгозбірні союзних республік, громадські та наукові установи, книголюби, читачі.

Протягом 1943–1945 рр. було впорядковано більшу частину вцілілого і новопридбаного фонду, у 1948–1951 рр. здійснено його переоблік і складено топографічний каталог, у 1952-му завершено відновлення систематичного каталогу за участю науковців Харкова. У 1945 р. відкрито читальну залу для науковців, фахівців та військовослужбовців. У 1948-му завершено відбудову книгосховища, в 1950-му – реставрацію та обладнання великої читальної зали. Довоєнного обсягу фонду було досягнуто вже в 1949 р. завдяки рішенню уряду про надання ХДНБ ім. В. Г. Короленка права з 1944 р., на додаток до платного ОП, одержувати безкоштовний ОП. З 1949 р. бібліотека отримувала два примірники платного ОП (всесоюзного і республіканського). Надходження безкоштовного всесоюзного ОП було поновлено в 1951 р. і тривало до 1961-го. Відтоді платний ОП став основним джерелом поповнення фонду.

Будівля бібліотеки (1943)

Книгосховище бібліотеки (1943)

Інвентаризація фонду бібліотеки (1944)

Рекаталогізація фонду бібліотеки (1944)

У 1945 р. структура ХДНБ ім. В. Г. Короленка складалася з таких відділів: комплектування, каталогізації і реєстрації, науково-бібліографічного, обслуговування і фондів, іноземної літератури та літератури мовами народів СРСР, рідкісних книг і рукописів, спеціального зберігання фондів, кабінету бібліотекознавства, філії для дітей та юнацтва, дирекції, адміністративно-господарчої частини. У науково-бібліографічному відділі створили сектор систематизації. Деякі функції нотно-музичного відділу закріпили за відділом каталогізації.

Від березня 1945 р. ХДНБ ім. В. Г. Короленка підпорядковувалася Комітету у справах культурно-освітніх установ при РНК УРСР. За дорученням Комітету в бібліотеці укладали типовий каталог для районних книгозбірень, бібліографічні покажчики для масових бібліотечних закладів. Фонд дублетних видань бібліотеки (26 тис. пр.) був використаний для комплектування обласних книгозбірень, що створювались у Західній Україні.

У 1949 р. директором бібліотеки призначено Г. Мірошниченка, який перебував на цій посаді до 1969 р. За заслуги у розвитку бібліотечної справи він був удостоєний звання заслуженого працівника культури УРСР (1966).

З 1953 р. бібліотеку було підпорядковано новоствореному Міністерству культури УРСР. З квітня 1955 р., згідно з рішенням цього відомства про закріплення за найбільшими науковими книгозбірнями республіки регіонів для надання методичної допомоги, ХДНБ ім. В. Г. Короленка стала методичним центром для Ворошиловградської (нині – Луганська), Сталінської (нині – Донецька), Дніпропетровської, Запорізької, Сумської та Харківської областей.

Структура бібліотеки в 1955 р. була такою: адміністрація (директор, заступник директора з наукової частини, помічник директора з господарчої роботи, вчений секретар); відділи: комплектування, каталогізації (групи: систематизації; каталогів; ЦДА); книжкових фондів та обслуговування (сектори читальних зал, книгозберігання, міжбібліотечний абонемент, група масово-бібліографічної роботи); спеціальних фондів; рідкісних книг, стародруків та рукописів; літератури мовами народів СРСР та іноземної літератури; кабінет бібліотекознавства; філія для дітей та юнацтва (2 читальні зали, 2 абонементи, група комплектування, обробки та каталогізування, група методичної та бібліографічної роботи); адміністративно-господарча частина. Діяла вчена рада. У штаті – 148 працівників, у т. ч. 115 кваліфікованих галузевих фахівців.

Провідними групами читачів ХДНБ ім. В. Г. Короленка стали науковці і спеціалісти народного господарства, в т. ч. раціоналізатори й винахідники, патентознавці, інформатори, технічні перекладачі, інженерно-технічні працівники. Обслуговування цих категорій читачів здійснювалося насамперед у відділі патентів, створеному в листопаді 1956 р. за наказом Мінкультури УРСР. У фонді цього підрозділу налічувалося 75 тис. пр. документів. Бібліотека стала одержувати описи патентів з НДР, Польщі, Чехословаччини, Болгарії, Румунії, Угорщини.

У 1955 р. кількість читачів становила 25 991 особу, відвідувань – 301 580, книговидач – 1 239 781. Досягнення колективу ХДНБ ім. В. Г. Короленка в розвитку науки і культури були відзначені Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1956). У 1959 р. затверджено нову структуру бібліотеки, згідно з якою групу ЦДА відділу каталогізації реорганізовано в довідково-бібліографічний сектор на правах відділу. На базі кабінету бібліотекознавства організовано два відділи – науково-методичний та бібліографічний (згодом їх було об’єднано). Відділ каталогізації реорганізовано у відділ обробки і каталогів. Створено зали для науковців і фахівців з вищою освітою. Протягом 1959–1962 рр. відкрито читальні зали поточної періодики, патентної літератури, нотних видань (нотний відділ відновлено наприкінці 1961 р. на базі нотної групи відділу обробки і каталогів), залу при відділі стародруків і рідкісних видань.

Велика читальна зала (1950-і роки)

У фондосховищі. Виконуються замовлення читачів (1960-і роки)

Будівництво нового книгосховища (1970-і роки)

Велика читальна зала. Фото В.Бородкіна (1982)

За наказом міністра культури УРСР «Про стан та заходи поліпшення бібліотечної справи в Українській РСР» від 13 квітня 1960 р. за ХДНБ ім. В. Г. Короленка закріплено завдання з підготовки бібліографічних посібників на допомогу самоосвіті читачів масових бібліотек та розроблення методичних посібників на допомогу бібліотекам. Відповідно до постанови ІV пленуму Міжвідомчої ради з питань бібліотечної роботи Мінкультури УРСР (травень 1961 р.) бібліотеці доручено виконання координаційних функцій з організації довідково-бібліографічної роботи у книгозбірнях Харківської обл.

У 1961 р. припинилося надходження безкоштовного ОП із Всесоюзної книжкової палати. Цього ж року до фонду надійшло 195 620 документів, у т. ч. 29 650 безоплатних, 455 рідкісних та цінних видань. Основним джерелом комплектування став платний ОП творів друку. Ноти, карти, образотворчі та періодичні видання, малотиражні відомчі документи бібліотека отримувала шляхом купівлі, передплати, дарунків, книгообміну, у т. ч. міжнародного.

Через незначний читацький попит у 1962 р. припинено комплектування виданнями мовами народів СРСР. Накопичені фонди передано іншим республіканським книгозбірням. Відповідний структурний підрозділ перетворено на відділ іноземної літератури. Організація цього ж року сектору обмінного фонду у структурі відділу комплектування певною мірою сприяла ліквідації прогалин у фонді, спричинених війною, раціональному використанню обмінних фондів та їх перерозподілу між бібліотеками різних відомств.

Протягом 1960-х рр. до ХДНБ ім. В. Г. Короленка через книгообмін надійшло майже 3 тис. пр. книг, у т. ч. 114 рідкісних стародруків (серед них значна кількість українських книг 16–18 ст. кирилівського друку), 42 книги французькою мовою – від Державної бібліотеки СРСР ім. В. І. Леніна.

Починаючи з 1962 р. важливим напрямом діяльності ХДНБ ім. В. Г. Короленка стала популяризація літератури з краєзнавства. Фахівці книгозбірні зробили вагомий внесок у підготовку протягом 1962–1974 рр. багатотомного видання «Історія міст і сіл Української РСР».

 У цей період розпочався розвиток бібліотеки як республіканського та зонального методичного центру. Затверджене Мінкультури УРСР Положення про організацію науково-методичної і бібліографічної роботи наукових бібліотек на допомогу бібліотекам республіки від 13 квітня 1964 р. та постанова колегії Міністерства «Про роботу наукових бібліотек і визначення напрямку їх діяльності на допомогу бібліотекам республіки» від 7 лютого 1964 р. визначили закріплений за ХДНБ ім. В. Г. Короленка регіон для надання оперативної методичної допомоги і тематику подальшої діяльності, а саме: організаційно-методичну допомогу за всіма напрямами роботи бібліотекам Ворошиловградської (Луганської), Донецької, Полтавської, Сумської і Харківської областей, а також методичне забезпечення пропаганди технічної літератури в бібліотеках України. У грудні 1964 р. для виконання книгозбірнею функцій методичного центру республіканського значення було реорганізовано структуру науково-методичного та бібліографічного відділу: замість п’яти секторів створено два – з пропаганди технічної літератури та бібліотекознавства і бібліографії. Цього ж року у складі відділу фондів та обслуговування створено групу масової роботи з пропаганди технічної літератури серед читачів, наукових установ, підприємств і організацій Харкова.

ХДНБ ім. В. Г. Короленка першій серед наукових бібліотек країни присвоєно звання «Бібліотека відмінної роботи» (1964), колектив книгозбірні за досягнуті успіхи в культурному обслуговуванні нагороджено Почесною грамотою Мінкультури СРСР та ЦК профспілки працівників культури СРСР (1967).

У лютому 1967 р. за рішенням колегії Мінкультури УРСР на книгозбірню покладено обов’язки головного координаційного центру з технічної бібліографії серед бібліотек цієї відомчої системи.

Науково-методичний та бібліографічний відділ у 1969 р. реорганізовано в науково-методичний відділ. На базі довідково-бібліографічного сектору створено бібліографічний відділ (з секторами довідково-бібліографічної та інформаційної роботи, краєзнавчої літератури, рекомендаційної бібліографії); відділ патентів реорганізовано у відділ технічної літератури (із сектором інформаційної бібліографії). Сектор МБА при відділі обслуговування перетворено на самостійний відділ.

З 1964 р. розпочалося переведення систематичного каталогу бібліотеки (обсягом 3 млн карток) на таблиці ББК, що тривало 12 років. Цей досвід ХДНБ ім. В. Г. Короленка став надбанням усіх бібліотек СРСР.

Фонд бібліотеки станом на 01.01.1969 р. налічував 4 143 130 друк. од. Обмінний фонд становив 42 781 пр., у т. ч. 30 062 пр. патентних видань. Протягом 1950–1989 рр. середньорічні надходження до фонду становили 180–200 тис. пр. Започатковане у повоєнний час надходження зі Всесоюзної (нині – Всеросійської) патентно-технічної бібліотеки безплатного ОП описів винаходів СРСР та соціалістичних країн припинилось у 1968 р.

У 1972 р. відділ комплектування перейменовано на відділ комплектування та книгообміну. З обмінного фонду бібліотеки до інших книгозбірень країни було безкоштовно надіслано 14 848 видань. Здійснювався міжнародний книгообмін із 19 зарубіжними бібліотечними закладами.

Протягом 1969–1985 рр. ХДНБ ім. В. Г. Короленка очолювала Н. Семененко, заслужений працівник культури УРСР (1974). В цей період книгозбірня інтенсивно розвивалась. Оскільки будівля бібліотеки стала затісною, у 1970–1980 рр. за проєктом архітектора Ю. Вейцмана до неї прибудували нове книгосховище, розраховане на 4 млн томів, службовий та читацький корпуси.

У 1971 р. відповідно до рішення Міжвідомчої ради при Мінкультури УРСР та згідно із загальносоюзним та республіканським положеннями про МБА за ХДНБ ім. В. Г. Короленка було закріплено функції координаційного центру МБА Харківської зони (Полтавська, Сумська і Харківська обл.). Фондами бібліотеки користувалися понад 1 600 абонентів МБА Харківщини та регіонів СРСР.

Створення цього ж року редакційно-видавничого відділу сприяло розширенню обсягу, накладів та підвищенню якості методичних матеріалів, бібліографічних посібників, що готували фахівці книгозбірні. Деякі з видань бібліотеки, що мали великий наклад, виходили друком у кількох республіканських видавництвах – «Техніка», «Будівельник», «Прапор», Політвидав України, Книжкової палати УРСР.

У червні 1972 р. відділ фондів та обслуговування реорганізовано у два окремі відділи – зберігання фондів та обслуговування.

У 1975 р. на базі сектору, що діяв з 1973 р. в науково-методичному відділі, було створено відділ організації науково-дослідної роботи (НДР), основними завданнями якого стали участь у всесоюзних, республіканських і регіональних дослідженнях, проведення локальних розвідок, координація НДР з бібліотеками Харківської зони, централізоване планування тощо. У 1979 р. в бібліотеці започатковано організацію науково-практичних конференцій за підсумками НДР.

Відділи обробки і організації алфавітних каталогів та організації систематичного і тематичного каталогів створено в 1975 р. Відповідно до розпорядження Ради Міністрів УРСР від 29 жовтня 1975 р. № 830-р та Положення про організацію депозитарного зберігання книжкових фондів бібліотек країни, затвердженого міністром культури СРСР 3 грудня 1974 р., ХДНБ ім. В. Г. Короленка визначено як міжобласний універсальний депозитарій для книгозбірень Харківської, Полтавської і Сумської областей. Для виконання цих функцій у відділі зберігання фондів у 1978 р. організовано сектор депозитарного зберігання (з 1980-го діє як окремий відділ).

У цей період бібліотека посідала одне з провідних місць у союзній системі бібліотечно-інформаційного обслуговування спеціалістів технічного профілю. Згідно з Примірним положенням про інформаційно-бібліографічну роботу бібліотек системи Міністерства культури УРСР, затвердженим Міністерством 24 вересня 1976 р., за ХДНБ ім. В. Г. Короленка закріплювалася відповідальність за популяризацію літератури з техніки.

У 1977 р. на базі бібліографічного відділу створено інформаційно-бібліографічний відділ із двома секторами – довідково-бібліографічного обслуговування та інформаційного обслуговування (згодом – сектор з питань культури і мистецтва) та науково-бібліографічний відділ (з трьома секторами – краєзнавчої, рекомендаційної, науково-допоміжної бібліографії).

Успіхи колективу бібліотеки в розвитку культури та народної творчості того ж року були відзначені Дипломом І ступеня Виставки досягнень народного господарства УРСР.

У 1979 р. на базі сектору краєзнавчої бібліографії науково-бібліографічного відділу організовано відділ краєзнавчої роботи, співробітники якого здійснювали інформаційне та довідково-бібліографічне обслуговування авторів «Зводу пам’ятників історії і культури Української РСР», укладали краєзнавчі бібліографічні посібники, серію покажчики з історії харківських фабрик та заводів.

Відповідно до спільної постанови колегії Мінкультури УРСР і республіканської Президії профспілки працівників культури (жовтень 1979 р.) ХДНБ ім. В. Г. Короленка віднесено до І групи з оплати праці керівних працівників і фахівців. У 1980 р. реорганізовано структуру вченої ради закладу: створено секції бібліографії та бібліотекознавства, комісії з питань організації та ведення каталогів, наукової організації праці, раду з комплектування.

Серед читачів бібліотеки збільшилася частка науковців і спеціалістів народного господарства (у 1970 р. – 15 тис. осіб, у 1980-му – 23 тис.). У 1984 р. фондами закладу користувалися 3 220 книгозбірень установ та підприємств Харкова й області, інших областей Харківської зони і України. У 1986 р. припинив своє існування фонд спеціального зберігання (налічував 50 тис. пр.), видання з нього передано до фонду загального зберігання.

З нагоди 100-річного ювілею з дня відновлення бібліотеки як громадської 1986-го р. ХДНБ ім. В. Г. Короленка за розвиток міжнародних зв’язків було нагороджено дипломом Президії Спілки дружби та культурних зв’язків СРСР із зарубіжними країнами. У 1986–1988 рр. директором бібліотеки була Н. Авдєєва.

У 1986 р. фонд бібліотеки налічував 6 317 508 пр., книговидача становила 2 501 470 пр., кількість читачів – 54 792. У структурі книгозбірні діяли 22 відділи, у т. ч. 19 бібліотечних. На базі закладу створено навчально-науковий бібліотечний комплекс згідно з договором між ХДНБ ім. В. Г. Короленка та Харківським державним інститутом культури (нині – Харківська державна академія культури).

Відповідно до наказу Мінкультури СРСР в 1988 р. в бібліотеці організовано соціологічну службу з вивчення читання. У відділі організації НДР розпочалося дослідження читацького попиту та задоволення інформаційних потреб. У листопаді того ж року наказом Мінкультури УРСР в. о. директора було призначено Л. Незнамову, наступного року за рекомендацією трудового колективу бібліотеки її затверджено директором.

У 1989 р. завдяки співпраці з харківськими науковими осередками у ХДНБ ім. В. Г. Короленка було розроблено програму автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів та започатковано створення локальної мережі, підготовку до організації електронного каталогу (ЕК) – одного з перших у бібліотеках СРСР. Наступним кроком стало започаткування в 1990-му відділу автоматизації та механізації бібліотечних процесів і відділу друку та організації страхового фонду. Наприкінці 1990-х рр. за участю харківських фахівців було розроблено програмне забезпечення для ведення ЕК. З 2000 р. організовано доступ до цього ресурсу в інтернеті. З 2002-го використовується програмне забезпечення ІРБІС.

Штат книгозбірні станом на 01.01.1990 р. налічував 501 особу. У бібліотечних підрозділах працювали 347 осіб, з-поміж яких 89,3% мали вищу освіту, в т. ч. 70,6% – вищу бібліотечну.

Відповідно до постанови Мінкультури СРСР про перехід культурно-освітніх закладів на нові умови господарювання в 1990 р. затвердили оновлений Статут ХДНБ ім. В. Г. Короленка, в якому закріплено відсутність ідеологічної функції в діяльності бібліотеки, зафіксовано право самостійного формування бюджету, застосування бригадного підряду, гнучкого графіку роботи тощо. Статут уможливив збереження дієздатності бібліотеки у кризові 1990-і рр. З 1 січня 1992 р. за постановою Міністерства праці України ХДНБ ім. В. Г. Короленка внесено до переліку установ, закладів та організацій культури, які мають особливу громадську значущість, відповідно до якого працівникам книгозбірні було встановлено підвищені на 20% оклади.

У 1990-і рр., з початком розбудови Української держави, відбувався динамічний розвиток ХДНБ ім. В. Г. Короленка як бібліотеки загальнодержавного значення. Впроваджувалися нові форми роботи, вдосконалювалися традиційні. Для вивчення ринку споживачів бібліотечних послуг, розвитку рекламної діяльності та підтримки позитивного іміджу бібліотеки в 1992 р. було організовано службу маркетингу. У 1993-му на базі відділів краєзнавчої роботи та науково-бібліографічного утворено відділ «Україніка» (2014-го р. відділу повернено ім'я Т. Г. Шевченка) з секторами бібліотечно-бібліографічного обслуговування, національної бібліографії, краєзнавчої бібліографії; при відділі обслуговування читачів організовано консультаційний пункт. Для відродження історичних традицій книгозбірні і з нагоди 90-річчя заснування першого в країні відділу бібліотекознавства у структурі науково-методичного відділу виокремлено однойменну читальну залу, якій у 2011 р. присвоєно ім’я засновниці відділу Л. Хавкіної; з 2014 р. функціонує як окремий підрозділ – кабінет бібліотекознавства ім. Л. Хавкіної.

У цей період бібліотека розпочала співпрацю з низкою міжнародних інституцій: Офісом Ради Європи в Україні, Посольством США в Україні, Консульством Республіки Польща, Міжнародним фондом «Відродження», Австрійським інститутом Східної та Південно-Східної Європи, Гете-Інститутом (Німеччина), Канадським інститутом українознавчих студій, Канадським товариством приятелів України, Французьким центром, Спілкою побратимства міст Харків–Нюрнберг, Австрійським культурним форумом в Україні, Українсько-Австрійським центром співробітництва з питань науки, освіти і культури, Бібліотекою Конгресу США, національними та університетськими книгозбірнями країн СНД, Болгарії, Польщі, Угорщини, Португалії, Туреччини, Куби, Японії і т. ін.

Конкретними результатами співробітництва із зарубіжними партнерами стало відкриття в ХДНБ ім. В. Г. Короленка Українсько-Канадської бібліотеки (1995), Німецької читальної зали та Австрійської бібліотеки (1996), Бібліотеки документів Ради Європи з прав людини (1998), інтернет-центру (2003), Харківського регіонального інформаційного центру (2005), Центру європейської інформації (2006).

На базі відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів у 2006 р. створено Центр інформаційної підтримки винахідництва, де проводяться дні патентознавця, круглі столи, практичні заняття для студентів закладів вищої освіти, презентації розробок винахідників.

У сучасній структурі закладу, яка є досить розгалуженою, функціонують 19 відділів: науково-дослідний документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів; наукового формування документних ресурсів та документообміну; наукової систематизації; предметизації та організації систематичних каталогів; наукової обробки документів і організації алфавітних каталогів; наукової організації і використання основного фонду; обслуговування користувачів; інформаційно-бібліографічної роботи; «Україніка» ім. Т. Г. Шевченка; науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів; соціокультурний центр; літератури іноземними мовами та міжнародних зв’язків; міжбібліотечного абонемента та електронної доставки документів; Кабінет бібліотекознавства ім. Л. Б. Хавкіної; науково-методичної роботи; науково-видавничий; впровадження бібліотечно-інформаційних систем і технологій та підтримки баз даних; комплексної репрографії документів та формування страхового фонду; архіву та діловодства; консервації і реставрації; а також Німецька читальна зала у Харкові; Австрійська бібліотека у Харкові, адміністрація, бухгалтерія, адміністративно-господарча частина.

Науково-інформаційне забезпечення українознавства та краєзнавства здійснює відділ «Україніка» імені Т. Г. Шевченка. З 1978 р. на його базі діє відомий в регіоні клуб «Краєзнавець». Від 1992 р. випускається серія бібліографічних покажчиків «Повернені імена». Побачили світ видання, присвячені репресованим у 1930-х рр. українським діячам культури М. Йогансену, І. Падалці, М. Кулішу, Г. Хоткевичу та ін. З 1996 р. в серії «Діячі української діаспори» вийшли друком покажчики про життя і діяльність І. Багряного, Ю. Клена, Д. Гуменної та ін. У 1999 р. започатковано серію покажчиків «Краєзнавці Слобожанщини». Серед інших видань краєзнавчої тематики – «Харків ХХ століття», «Історія Харківської єпархії: до 200-річчя заснування» (відзначений Муніципальною премією), «Історія Слобідської України», покажчики змісту харківських періодичних видань та ін.

Відділ продукує й електронні ресурси: сайт «Краєзнавство», бібліотечний блог «Історія Харкова у пам'ятних дошках»  та ін. За віртуальний науково-просвітницький проєкт «Слобожанський уклін Кобзареві: до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка» Міністерство культури України та Українська бібліотечна асоціація (УБА) удостоїли ХДНБ ім. В. Г. Короленка почесного звання «Бібліотека року 2014». У 1993 р. колектив відділу нагороджено дипломом лауреата премії імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України.

Діяльності бібліотеки, спрямованої на розвиток національної культури, українознавства та краєзнавства, сприяли творчі зв’язки відділу з Інститутом історії України НАН України, Національною спілкою краєзнавців України, Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Харківським міським товариством «Спадщина», Українським товариством охорони пам’яток історії та культури, Харківським центром краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька, Національним університетом ім. В. Н. Каразіна, Міською комісією з питань топоніміки та іншими закладами науки, освіти, культури і громадськими організаціями.

Науково-інформаційне забезпечення науки і техніки здійснює відділ науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів у координації з іншими відділами ХДНБ ім. В. Г. Короленка та книгозбірнями наукових установ міста. Робота відділу спрямована на популяризацію наукової та винахідницької діяльності, розвиток культури, інновацій та творчості, репрезентацію фондів бібліотеки, формування читацької культури, ознайомлення відвідувачів та віртуальних користувачів з доробком бібліотеки, на створення її привабливого образу.

З цією метою проводяться:

• фестивалі науки (один раз на два роки), під час яких протягом тижня відбувається 30 просвітницьких заходів (наукові конференції, «круглі столи», трибуни вченого, майстер-класи, інтелектуальні шоу, вікторини, квести, творчі зустрічі, інтелектуальні лекторії, екскурсії, виставки, музейні експозиції, демонстрації фільмів тощо), об’єднаних спільною тематикою («Екологічна безпека у ХХІ ст.: наукові досягнення харків’ян», «Наука ХХІ століття: Харків авіакосмічний», «Наука ХХІ століття: Харків медичний» тощо), зазвичай учасниками фестивалю стають понад 900 відвідувачів;
• всеукраїнські, регіональні науково-практичні конференції («Екологічна безпека: проблеми та перспективи», Харківські аерокосмічні читання, «Проблеми винахідницької та раціоналізаторської діяльності в Харківській області» – спільно з Харківською обласною радою Товариства винахідників і раціоналізаторів України та за підтримки Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації);
• Школа молодого винахідника – проєкт неформальної освіти для студентської молоді, що охоплює: екскурсії патентним фондом бібліотеки; тренінги з питань інтелектуальної власності та її захисту; практичні заняття; консультації від патентного повіреного; презентації патентних БД; бібліографічні огляди; майстер-класи з технічної творчості; дні патентознавця; творчі зустрічі з винахідниками; презентації винаходів; лекції з циклу «Видатні події та постаті в історії науки і техніки»; науково-практичні семінари з питань охорони інтелектуальної власності та ін.;
• відкриті міжрегіональні виставки-конференції винахідницького мистецтва «Ukr. tech. fest», організовані спільно з Товариством винахідників і раціоналізаторів України і спрямовані на популяризацію науково-технічної творчості, підвищення престижності наукової діяльності та розвиток інноваційного потенціалу України;
• круглі столи за циклами «Екологія довкілля», «Конкурентоспроможність – продукт галузі і регіону», «Наука на сторожі здоров’я нації», «Видатні події та постаті в історії науки і техніки»; засідання клубів «Екологія і енергетика» та «Громадські ініціативи»;
• дні інформації, тижні винахідника, тижні якості, які організовуються в межах проєкту «Взаємодія» у формі виїзних заходів в установах, з якими бібліотека укладає договори про інформаційне співробітництво (Харківська медична академія післядипломної освіти, Українська інженерно-педагогічна академія, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Український науково-дослідний інститут газу та ін.).

Науково-бібліографічна діяльність ХДНБ ім. В. Г. Короленка спрямована на: створення науково-допоміжних бібліографічних посібників («Альтернативна енергетика: можливості для України», «Економічна україніка», «Музейна справа на Харківщині: становлення та розвиток», «Історія футболу в Україні», «Ринок землі в Україні», «Українські ярмарки та виставки (історія та сьогодення)», «Підприємництво та комерційна діяльність в Україні» та ін.); бібліографічне забезпечення розвитку національної біографістики (персональні бібліографічні покажчики «Микола Федорович Сумцов (1854–1922)», «Художник Віктор Іванович Ковтун», «Афанасій Федорович Луньов – засновник Пархомівського художнього музею» та ін.; персональні та біобібліографічні покажчики в серіях: «Повернені імена»  («Український письменник Микола Хвильовий (1893–1933)», «Український письменник Сергій Пилипенко (1891–1934)», «Український письменник Олекса Слісаренко (1891–1937)», «Український письменник Михайль Семенко (1892–1937)» та ін.); «Краєзнавці Слобожанщини» («Тетяна Миколаївна Безрукова – педагог і краєзнавець», «Наталія Петрівна Тріпутіна – бібліотекар, краєзнавець», «Ігор Миколайович Лаврентьєв – архітектор, краєзнавець», «Валентина Олександрівна Ярошик – бібліограф, краєзнавець» тощо); «Діячі української діаспори» («Святослав Гординський ‒ письменник і митець (1906–1993)», «Юрій Клен – поет, перекладач, літературознавець (1891–1947)», «Український письменник і політичний діяч Іван Багряний (1906–1963)»); «Бібліотечні діячі Слобожанщини» («Ракитянська Валентина Дмитрівна: (до 70-річчя від дня народження)», «Ігор Якович Лосієвський: український документознавець, книгознавець, літературознавець, поет», «Микола Дем’янович Рябченко: (до 95-річчя від дня народження)»); «Винахідники Харківщини» («Лук’янченко Володимир Вікторович», «Назарян Мирон Мігранович», «Россіхін Василь В’ячеславович»); укладання зведених каталогів та друкованих каталогів «Духовні нотні видання у фонді Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка», «Твори Т. Г. Шевченка у фондах Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка», «Книги українською мовою у фонді ХДНБ (1798–1923)», «Українська преса у фондах ХДНБ», «Бібліотечна справа. Бібліотекознавство. Бібліографознавство» та ін.; бібліографування змісту періодичних видань («Харьков и губерния на страницах газеты «Южный край» (1880–1919)», «Літературний журнал» (1936‒1941)», «Харьков и Харьковская губерния на страницах газеты "Харьковские губернские ведомости"» та ін.); формування електронних бібліографічних ресурсів (тематичні проєкти та віртуальні виставки, «Історія Харкова у пам’ятних дошках», корпоративна БД «Метабібліографія Харківщини» і т. ін.).

На платформі izi.TRAVEL представлено мобільний квест «Харків від фортеці до столиці». 

Як провідний науково-дослідний галузевий центр ХДНБ ім. В. Г. Короленка щороку провадить низку досліджень всеукраїнського, регіонального та локального рівнів, серед них: «Документальна пам'ять України», «Реституція бібліотечних фондів», «Українська книга та періодичні видання у фондах бібліотек та музеїв системи Міністерства культури України (1574–1923 рр.)» та ін. Бібліотека бере участь у реалізації загальнодержавного проєкту «Українська бібліотечна енциклопедія» та реалізовує власний цифровий регіональний дослідницький проєкт «Бібліотечна енциклопедія Харківщини», що відображає здобутки Харківської бібліотечної школи.

Науково-методична діяльність. ХДНБ ім. В. Г. Короленка здобула авторитет в Україні як центр неформальної освіти для спеціалістів бібліотек різних видів і форм власності, реалізуючи нові навчальні проєкти: «Школа бібліотечного журналіста», дистанційні курси «Електронна бібліографія», «Бібліотека в цифровому середовищі. Електронна бібліографія», «Бібліотека в цифровому середовищі. Кросплатформні сервіси та кросмедійний контент»; проєкт «Бібліотечний туризм», а також проводячи майстер-класи, творчі лабораторії, воркшопи («Як залучити читача», «Віртуальні продукти бібліотек: how to»), конкурси професійної майстерності («Регіональний конкурс наукових робіт та інноваційних проєктів імені Л. Б. Хавкіної») і т. ін.

На міжнародному рівні неформальна освіта бібліотекарів відбувається у форматі онлайн- та офлайн-навчань – фахівці ХДНБ ім. В. Г. Короленка щорічно навчають колег та студентів – майбутніх бібліотекарів з Республіки Білорусь (з 2016 р.).

Інформаційний супровід наукової та професійної діяльності бібліотечних та інформаційних працівників, документознавців, архівістів, інших спеціалістів забезпечує Кабінет бібліотекознавства імені Л. Б. Хавкіної. Як центр професійних комунікацій він пропонує фахівцям широкий арсенал сучасних засобів та форм неформальної та інформальної освіти.

У 2008 р. започатковано віртуальну методичну службу ХДНБ ім. В. Г. Короленка «Колегам-бібліотекарям» (нині – «Бібліотекарям»). У 2008 р. створено блог науково-методичного відділу «Методист бібліотеки» (проіснував до 2015 р.). Тематика публікацій блогу: підвищення кваліфікації персоналу бібліотек, бібліотечний дизайн, проблеми майбутнього бібліотек, новинки професійної літератури тощо

Науково-дослідний відділ документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів позиціонує свою діяльність як науково-методичний центр всеукраїнського рівня у сфері документознавства, книгознавства, експертизи цінності документних пам’яток, формування, збереження, та використання раритетних бібліотечних зібрань. Відділ підтримує наукові зв’язки із зарубіжними профільними центрами, організовує щорічні всеукраїнські науково-практичні семінари «Експертиза цінності документних пам’яток».

Фонди ХДНБ ім. В. Г. Короленка – універсальні за змістом (переважно наукового характеру), багатогалузеві. Їх обсяг станом на 01.01.2020 р. – 7,2 млн пр. документів 244 мовами світу. Архівні документи з фондів бібліотеки входять до складу Національного архівного фонду України.

Структура і обсяги фондів за видами документів:

• книги і брошури – 2,5 млн пр.;
• журнали – близько 2 млн пр.;
• газети – 23 тис. комплектів;
• продовжувані видання – 44,5 тис. пр.;
• нотні видання –  близько 105 тис. пр.;
• картографічні видання –  5,6 тис. пр.;
• образотворчі видання – 5,6 тис. пр.;
• описи винаходів – 1,5 млн пр.;
• нормативно-технічні документи, стандарти – 35,4 тис. пр.;
• кінофонофотодокументи – 9,1 тис. пр.;
• автореферати дисертацій – 716 тис. пр.;
• електронні документи – 4,6 тис. од.;
• документи на мікроносіях – 112 тис. пр.;
• відеодокументи  – 120 од.;
• документи тимчасового зберігання – 61 тис. пр.

Фонд бібліотеки має кілька складових, з-поміж яких: 

–  фонд основного зберігання – найбільша частина активних фондів за обсягом і змістом, яка налічує понад 5 млн документів і охоплює книжки, брошури, газети, журнали, продовжувані видання, автореферати дисертацій, образотворчі, картографічні, нотні видання, платівки, документи на мікроносіях; твори друку депозитарного зберігання;

спеціалізовані фонди:

– фонд документних пам’яток – універсальний, містить пам’ятки друку та писемності, а також документні пам’ятки інших видів та груп, одиничні і комплексні (колекції), серед яких цінні рукописні книги та архівні документи, стародруки, інші рідкісні та цінні видання, зокрема періодичні; колекції екслібрисів, епіграфічні пам’ятки на різних носіях тощо;

– фонд кабінету бібліотекознавства імені Л. Б. Хавкіної – містить книжкові, періодичні та продовжувані видання з дисциплін соціально-комунікаційного циклу: соціальних комунікацій загалом, бібліотекознавства, бібліографознавства, інформатики, книгознавства, періодичної преси, видавничої справи, документології, архівної та музейної справи. До складу фонду входять стандарти, довідники, енциклопедії, законодавчі, нормативно-правові видання, автореферати дисертацій, колекція періодичних бібліотекознавчих видань кінця 19 – поч. 20 ст., документи та предметний матеріал з історії бібліотеки;

–  фонд патентів та нормативно-технічної документації, що складається з описів винаходів, мікрофільмів та мікрофіш;

–  фонд документів іноземними мовами – містить книги і періодичні видання, словники, енциклопедії та довідники, електронні видання різними мовами світу;

–  фонд відділу інформаційно-бібліографічної роботи – акумулює офіційні зібрання законів, постанов, нормативних актів міністерств і відомств України, статистичні довідники, щорічники, путівники, словники, бібліографічні та реферативні видання;

–  фонд відділу «Україніка» ім. Т. Г. Шевченка – складається з книг, журналів, газет українознавчої та краєзнавчої тематики з питань історії, культури, етнографії та фольклору, літератури і мистецтва тощо, виданих в 19–21 ст. як в Україні, так і за її межами; 

–   фонд документів з питань патентознавства, винахідництва, раціоналізації, стандартизації, метрології, сертифікації – містить відповідні книги, журнали, патенти, стандарти, електронні бази даних;

–   фонд центральної читальної зали – універсальний, у ньому зосереджені найчастіше запитувані користувачами видання;

–  фонд поточних періодичний видань та електронних документів – складається з журналів і газет за останні три роки та електронних документів;

–  обмінний фонд – призначений для обміну, перерозподілу, розповсюдження, безоплатного передання та реалізації документів і містить дві складові: для внутрішньодержавного та для міжнародного книгообміну.

Гордістю ХДНБ ім. В. Г. Короленка є фонд документних пам’яток. Робота з колекціонування пам’яток писемності та друку значною мірою активізувалася на початку 20 ст., коли за ініціативою голови правління ХГБ Д. Багалія було засновано відділ рукописів і автографів (1903) та укомплектовано спеціалізований фонд бібліотечних раритетів (1908–1910). Ця робота набула подальшого розвитку завдяки діяльності книгознавчої групи, з 1940 р. – відділу рідкісних видань і рукописів, під керівництвом канд. філол. наук М. Габель (до 1949 р.), О. Черкашина (до 1981 р.), д-ра філол. наук І. Лосієвського (донині). З 2014 р. діє науково-дослідний відділ документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів. Науковими консультантами з питань організації, опису і популяризації книжкових та архівних зібрань у різний час були академіки О. Білецький, Я. Ісаєвич, книгознавці Я. Запаско, І. Каганов та ін.

Нині у фонді зберігається понад 70 тис. пам’яток світового та державного рівнів: рукописні книги та архівні документи, починаючи з 14 ст., у т. ч. давньоруські та староукраїнські пам’ятки; інкунабули, палеотипи, альдини, ельзевіри, східнослов’янські першодруки, інші стародруки, рідкісні та цінні видання 19–21 ст., зокрема періодичні та продовжувані.

Серед кириличних рукописів – пергаменна Службова мінея на грудень, яка містить найдавніший список «Житія митрополита Петра» в редакції Кипріяна (1390-і рр.), списки творів Псевдо-Діонісія Ареопагіта 1470–1490-х рр. та І. Лествичника 1479 р., ілюміновані українські рукописи – списки Євангелія 16–17 ст., рукописи діячів Острозької академії початку 17 ст., найдавніший список Острозького літописця поч. 1620-х рр., козацькі літописи у списках 18–19 ст. Є кілька видань І. Федорова (9 пр.), зокрема, львівський Апостол 1574 р. та Острозька Біблія 1580–1581 рр.; репрезентативне зібрання книг кирилівського і латинського шрифтів, виданих в Україні у 16–18 ст. (понад 740 видань, близько 1 000 пр.), зокрема десятки пам’яток друку, що збереглися в одному (харківському) примірнику.

У колекції західноєвропейських першодруків – нюрнберзькі Біблія 1475 р. та «Книга хронік» Ґ. Шеделя 1493 р.; «Аргонавтика» Аполлонія Родоського (Флоренція, 1496), «Корабель дурнів» С. Бранта (Базель, 1498).

Зібрано пам’ятки, які належать до початкового періоду книгодрукування гражданським шрифтом (видання першої чверті 18 ст.); рідкісні та цінні видання 19 ст. українською, російською та іншими мовами, які побачили світ на українських землях. Створено також колекції шедеврів вітчизняного та світового книжкового мистецтва 19–20 ст., мініатюрних видань та книг-велетнів, картографічних, образотворчих, нотних видань, книг з екслібрисами. Є зібрання малої графіки, у т. ч. майже 37 тис. художньо виконаних екслібрисів (колекція Є. Стефановського та ін.).

До складу фонду входять фрагменти особистих зібрань 16–19 ст., які є видатними пам’ятками книжкової культури свого часу: М. Смотрицького, С. Яворського, М. Гнєдича, Г. Данилевського з автографами власників; фрагменти родинних бібліотек Квіток, Кочубеїв, Пассеків та ін.; стародруки та рукописні книги, архівні документи з українських монастирських зібрань, бібліотек вітчизняних навчальних закладів 14–18 ст. У колекції книг з автографами видатних діячів науки та культури налічується майже 6 тис. пр., у т. ч. книги з автографами Є. Гребінки, Т. Шевченка, П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, М. Старицького, М. Кропивницького, Є. Баратинського, П. Вяземського, І. Аксакова, Я. Полонського, В. Короленка, А. Чехова, І. Буніна, С. Єсеніна, М. Лоського, П. Флоренського, А. Мазона, Л. Стаффа, Р. Штрауса.

Колекцію цінних архівних документів 20 ст. становлять автографи творчих рукописів і листів видатних письменників В. Короленка, А. Ахматової, О. Гончара, Б. Пастернака, М. Рильського, В. Сосюри та ін. Є зібрання рукописів-автографів наукової та епістолярної спадщини академіків Д. Багалія, В. Бартольда, О. Білецького, І. Білодіда, Л. Булаховського, Є. Тарле; композиторів П. Гайдамаки, Ю. Мейтуса, С. Фейнберга, Д. Шостаковича, художників О. Верейського, В. Єрмілова. Сформовано 65 особових архівних фондів відомих діячів науки та мистецтва, зокрема прозаїка І. Муратова та поета Б. Чичибабіна. Колекція автографів, що складається із 25 саморобних альбомів, сформована харків'янином О. Сараною, містить сотні автографів – пам'ятних написів видатних українських і зарубіжних митців 20 ст.

Хронологічно найдавнішою збіркою, що зберігається в бібліотеці, є колекція керамічних клейм – текстових та фігурних тиснень на фрагментах давньогрецьких амфор і черепиці 4–2 ст. до н. е.

ХДНБ ім. В. Г. Короленка як один з провідних наукових бібліотечних закладів країни одержує ОП видань України та документи, що надсилаються в межах міжнародного книгообміну, який має давні традиції. Її партнерами в різні роки були найбільші чи відомі книгозбірні світу: у США – Бібліотека Конгресу, Нью-Йоркська публічна, штату Нью-Йорк в Олбані тощо; у Великій Британії – Британського музею,  Публічна  в Манчестері, Клеркенвільська, а також Бібліотечне бюро в Лондоні та ін.; в Німеччині – Народна у Штутгарті, Ротшильдівська у Франкфурті-на-Майні т. ін.; у Франції – Національна бібліотека в Парижі, Соціального музею; у Бельгії – Міжнародний бібліографічний інститут у Брюсселі; в Японії – Імператорська публічна бібліотека в Токіо; в Австрії – Центральна бібліотека у Відні та багато ін.

Найбільшого розквіту міжнародний книгообмін досяг у 1970–1980 рр. Бібліотека отримувала наукові праці академій, університетів, науково-дослідних інститутів з усіх соціалістичних країн. За цей період надійшло 35 934 пр. від 110 іноземних партнерів, що становило 20% від усіх нових надходжень іноземної літератури. У відповідь партнерам було вислано 24 636 пр. видань, переважно наукового характеру.

Нині триває активне співробітництво з провідними книгозбірнями світу, зокрема Бібліотекою Конгресу США; університетів – Єльського, Варшавського, Варшавського політехнічного, Краківського політехнічного; Саксонської академії наук, Технічного університету ім. Отто фон Герике у Магдебурзі (Німеччина); національними та університетськими бібліотеками Канади, Японії, Південної Кореї, Словаччини та інших країн. 

Бібліотека розширила міжнародні зв'язки з різними установами, розпочаті в 1990-і рр., і активно співпрацює з Федеральним міністерством з європейських та міжнародних питань Республіки Австрія, Австрійським культурним форумом у Києві, посольствами Республіки Австрії, Німеччини, США, Чеської Республіки в Україні, французьким культурним центром «Альянс Франсез Харків» та ін.  

ХДНБ ім. В. Г. Короленка має розгалужений інформаційно-пошуковий апарат (ІПА), що складається з традиційних та електроннх ресурсів.

Система карткових каталогів охоплює:

• генеральні алфавітні каталоги;
• читацькі алфавітні каталоги;
• читацький систематичний каталог книг;
• систематичний каталог авторефератів дисертацій;
• систематичну картотеку статей;
• тематичну картотеку художньої літератури;
• каталоги та картотеки відділів.

Електронні каталоги та бази даних (БД), доступ до яких можливий в інтернеті та в локальніймережі бібліотеки:

• електронний каталог книжкових видань;
• «Періодичні видання»;
• електронний каталог Німецької читальної зали;
• «ХДНБ ім. В. Г. Короленка: видання та публікації про Бібліотеку»;
• «Харківщина»;
• «Бібліотеки Харкова» (фактографічна);
• «Бібліотечна журналістика»;
• фонд електронних документів.

Корпоративні БД, представлені в інтернеті:

• електронний зведений каталог періодичних видань, що надійшли до провідних бібліотек Харкова;
• «Соціальні комунікації: зведений каталог надходжень до бібліотек Харкова»;
• «Метабібліографія Харківщини».

БД, представлені в локальній мережі:

• «Винахідництво та стандартизація»;
• «Пам’ятні дати України, Слобожанщини».

Службові БД: 

• «Авторитетний файл імен осіб (АФІО)»;
• «Авторитетний файл найменувань організацій (АФНО)»;
• «Авторитетний файл предметних рубрик»;
• «Комплектатор»;
• «Каталогізатор»;
• «Читач»;

Станом на 01.01.2020 р. обсяг власних бібліографічних електронних БД становив 1 153 899 записів, у т. ч. в ЕК – 465 456 записів.

Обслуговування користувачів здійснюється у 13 читальних залах, розрахованих загалом на понад 500 осіб, та у трьох залах каталогів. Кількість користувачів у відділах, залучених до обслуговування, станом на 01.01.2020 р. налічувала майже 60 тис. осіб; відвідувань – 534 тис. (у т. ч. майже 190 тис. відвідувань вебсайту).

Зала каталогів

У відділі інформаційно-бібліографічної роботи

Німецька читальна зала

Інтернет-центр

У бібліотеці відбуваються міжнародні, всеукраїнські та регіональні науково-практичні конференції актуальної тематики, у т. ч. щорічні Короленківські читання – науково-практична конференція працівників бібліотек, архівів та музеїв (проводиться з 1997 р.).

ХДНБ ім. В. Г. Короленка здійснює різнопланову видавничу діяльність. Щорічно виходять у світ до 15 видань: матеріали Короленківських читань (з 1999 р.), збірники наукових праць (з 1996 р.), бібліографічні посібники (зокрема біобібліографічні серії «Бібліотечні діячі Слобожанщини», «Наукові діячі Слобожанщини», «Винахідники Харківщини», «Краєзнавці Слобожанщини», «Науковці України» та ін.; зведені каталоги («Зведений каталог наукових журналів іноземними мовами, що надійшли до бібліотек м. Харкова в … р.»), довідники («Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. Події, факти» (1886–1999)» у 4 ч.), ювілейні видання («Бібліотека в історичному просторі трьох епох») тощо. З 2015 р. випускається дайджест «БібліоSpace», в якому висвітлюються інновації у книгозбірнях світу.

Соціокультурну діяльність провадять усі підрозділи бібліотеки. Координує роботу Соціокультурний центр (до 2009 р. – відділ масової роботи). Пріоритетними напрямами є популяризація історико-культурної та наукової спадщини Харківщини, України і зарубіжних країн; формування читацької культури користувачів; розкриття фондів ХДНБ ім. В. Г. Короленка із застосуванням традиційних та інноваційних форм і методів бібліотечної діяльності; вдосконалення комунікаційних зв’язків, інформування громадськості про діяльність бібліотеки, створення її позитивного іміджу.

Реалізація культурно-просвітницьких завдань здійснюється шляхом організації соціокультурних заходів у стінах бібліотеки та поза її межами в координації з партнерами – органами державної влади, закладами культури, видавництвами, громадськими організаціями, національно-культурними товариствами тощо.

На базі бібліотеки діє низка клубів за інтересами: «Краєзнавець», Клуб інтелектуального кіно, клуб спілкування англійською мовою English Speaking Conversation Club, есперанто-клуб «Ардо», клуби Deutsch Treffen, Deutscher Singclub Charkiw, австрійський розмовний клуб VindobonaCamp, «В кругу друзей» (Пушкінський клуб), клуб інтернет-користувачів «Клік», літературна студія та її молодіжне відділення, клуби лікувально-оздоровчих технологій, обдарованих людей, «Екологія та енергетика». У клубах регулярно відбуваються соціокультурні заходи – творчі зустрічі, презентації нових  видань, тематичні вечори, кінопокази і т. ін.

Грантова та проєктна діяльність. Починаючи з 1990-х рр. за підтримки Посольства США в Україні, Міжнародного фонду «Відродження», програми «Бібліоміст» тощо були реалізовані проєкти зі створення Регіонального інформаційного центру, регіональної мережі пунктів доступу громадян до інформації органів державної влади, інтернет-центру (за програмою LEAP), а також за грантової підтримки інших донорів – «Е-життя разом з бібліотекою: орієнтир на громаду Харківщини» (2015), «Покращення можливостей для освіти, самоосвіти, творчої самореалізації та соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб у Харкові та Харківській області» в межах проєкту «Підтримка територіальних громад України у зв’язку зі збільшенням кількості внутрішньо переміщених осіб. За підтримки Українського культурного фонду реалізовано проєкт «Електронна колекція літературно-мистецьких журналів Харкова першої третини ХХ ст.» (2019).

На вирішення нагальних проблем сьогодення спрямовано низку цільових проєктів та програм: «Жива бібліотека» – спільно з представниками данської неурядової організації «Зупини насильство» (Stop the Violence); «Живі бібліотеки: будуємо зв'язки з Донбасом» за участю організації «Молодіжна ініціатива міст» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID); «Європейські цінності: погляд з України»; соціальний проєкт «Інтернет для людей старшого віку» тощо.

Як один із найбільших науково-інформаційних і соціокультурних осередків Харкова ХДНБ ім. В. Г. Короленка є центром розвитку і підтримки читання в регіоні. За ініціативою фахівців книгозбірні у 2009 р. проведено цикл громадських заходів «Алея читання» в міському Парку імені Т. Г. Шевченка.

Бібліотека бере участь у корпоративних проєктах, зокрема, у формуванні електронної бібліотеки «Культура України» та Зведеного каталогу оцифрованих видань (діяльність зі створення цих інтегрованих інформаційних ресурсів очолює Національна бібліотека України імені  Ярослава Мудрого); інформаційного порталу «Наука України: доступ до знань» та ін.

Упровадження та використання інформаційних технологій у ХДНБ ім. В. Г. Короленка було розпочато на початку 1990-х рр. Від організації комп'ютерної мережі в 1995 р. бібліотека перейшла до створення та представлення в інтернеті свого сайту (з 1999-го; http://korolenko.kharkov.com), ЕК (2000), низки БД, фонду повнотекстових документів, розвиває нові електронні послуги.

На сьогодні вебсайт є складовою єдиного автоматизованого технологічного комплексу бібліотеки, одним із основних каналів доступу до різноманітних бібліотечних послуг та інформаційних ресурсів. Бібліотека має й підтримує в активному стані розгалужене інтернет-представництво в соціальних медіа (офіційні сторінки, сторінки підрозділів, напрямів діяльності, мережеві спільноти, блоги та ін.)

ХДНБ ім. В. Г. Короленка – одна з перших бібліотек на Сході України, що стала здійснювати віртуальне обслуговування. Послуга «віртуальна довідка» була започаткована і впроваджена з 18 квітня 2005 р. як корпоративний проєкт низки книгозбірень Харкова (http://korolenko.kharkov.com/virtualna-dovidka.html). З 2011 р. в бібліотеці діє Служба попереднього замовлення документів (http://korolenko.kharkov.com/zamovlennia-online.html). У 2019-му запроваджено нову модель онлайнової Служби електронної доставки документів (http://korolenko.kharkov.com/edd.html).

З метою поліпшення доступу до видань, що є історико-культурним надбанням,  з 2014 р. формується БД «Фонд електронних документів ХДНБ ім. В. Г. Короленка»; з 2008-го – краєзнавча електронна бібліотека (http://kray.korolenko.kharkov.com/kraeznavcha-biblioteka.html), яка об'єднує публікації про Харківщину з різних розділів і проєктів сайту бібліотеки, частково оцифровані матеріали досліджень і спогади краєзнавців з архіву відділу «Україніка» ім. Т. Г. Шевченка, а також статті сучасних дослідників місцевої історії, що публікуються за згодою авторів. У 2008 р. створено вебресурс «Краєзнавство» (http://kray.korolenko.kharkov.com).

За весь час існування бібліотеки вагомий внесок в її становлення і розвиток здійснили багато видатних осіб і спеціалістів бібліотечної справи.

З 1830 р. книгозбірня працювала під орудою комітету піклувальників, до якого входили харківські губернатори, міські голови, очільники харківського дворянства, відомі містяни. З 1884 р. керування здійснювало правління бібліотеки. Перше засідання його членів (1885) проходило під головуванням М. Бекетова – вченого, хіміка, професора Харківського імператорського університету. В різні роки головами правління обиралися громадські діячі, меценати, дворяни, професори харківських вищів. Серед них Б. Філонов – землевласник, колекціонер; Д. Багалій – історик, археолог, бібліограф, бібліотекознавець; О. Анциферов – економіст, статистик, теоретик кооперації та ін.

У період німецької окупації Харкова заклад очолювала М. Румницька, завдяки якій бібліотеку було врятовано від повного знищення і збережено значну частину фонду. З 1949 р. директором книгозбірні працював Г. Мірошниченко (в минулому – кадровий військовий), який став авторитетним бібліотечним фахівцем і якому належить значна роль у повоєнному відновленні та розвитку бібліотечної мережі Сходу України. У 1969 р. на чолі ХДНБ ім. В. Г. Короленка стала Н. Семененко, під керівництвом якої набула нового змісту науково-дослідна діяльність бібліотеки, сформовано колектив висококвалікованих фахівців, збудовано нове книгосховище. У 1986–1989 рр. книгозбірню очолювала мовознавиця Н. Авдєєва. З 1989-го впродовж 18 років закладом керувала Л. Незнамова, яка забезпечила життєздатність і нарощування його потенціалу в перехідні часи 1990-х рр. З 2007-го по 2021 рр. ХДНБ ім. В. Г. Короленка очолювала В. Ракитянська – бібліотекознавиця, громадська діячка, заслужений працівник культури України, кавалер ордену княгині Ольги ІІІ ступеня, Почесна громадянка Харківської області.

Виконання комплексу наукових завдань, що стоять перед установою на сучасному етапі, забезпечує бібліотечний персонал, укомплектований фахівцями найвищої кваліфікації. З-посеред 335 бібліотечних працівників 286 мають повну вищу освіту, у т. ч. вищу спеціальну – 175. У штаті бібліотеки нині працюють один доктор та три кандидати наук. Почесних звань «Заслужений працівник культури УРСР» та «Заслужений працівник культури України» удостоєні І. Лосієвський, Г. Мірошниченко, В. Мирошникова, Л. Незнамова, Н. Полянська, В. Прохорова, В. Ракитянська, Н. Семененко, О. Танько, Г. Туркот, Н. Фірсова, В. Хільченко, В. Ярошик.

Фахівці книгозбірні є членами спеціалізованих вчених рад, експертних рад, Харківської міської комісії з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища, Харківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України та інших інституцій.

Протягом багаторічної історії бібліотеку неодноразово нагороджували урядовими, відомчими та заохочувальними відзнаками, зокрема, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2011), відзнакою Харківської обласної ради «Слобожанська слава».

Свідченням наукових та творчих здобутків закладу є нагороди від професійної спільноти та громади. ХДНБ ім. В. Г. Короленка є дворазовим переможцем конкурсу на найкращий девіз УБА (2014 та 2015), визнавалася кращою установою в рейтингу «Визнання народу–2014» (газета «Вечірній Харків») у номінації «Культурно-просвітницька діяльність», 10-го обласного конкурсу «Краща продукція Харківщини», запровадженого Харківською облдержадміністрацією, в номінації «Роботи або послуги, які виконуються або надаються у побутовій та виробничій сферах» – послуги з інформаційного забезпечення науки, освіти, культури (2014). Проєкт бібліотеки «Школа бібліотечного журналіста» визнано найкращим у номінації «Найоригінальніша бібліотечна інновація року» конкурсу «Марафон непересічних бібліотечних ідей–2013» (IREX Україна / Програма «Бібліоміст»); проєкт «Дистанційний курс "Електронна бібліографія"» за інноваційну форму професійного навчання відзначений грамотою УБА (2016).

Фестиваль науки (2018)

Короленківські читання (2017)

Випускники Школи бібліотечного журналіста

Дипломанти Регіонального конкурсу наукових робіт та інноваційних проєктів імені Л.Б.Хавкіної (2016)

Поштова та електронна адреси бібліотеки:

61003, Харків,

пров. Короленка, 18

е-mail: info@korolenko.kharkov.com

kharkivlibrary@gmail.com

сайт: https://korolenko.kharkov.com/

інші інтернет-представництва:

твітер: https://twitter.com/hgnb_korolenko

інстаграм: https://www.instagram.com/librarykorolenko18/?hl=ru

фейсбук - офіційна сторінка: https://www.facebook.com/hdnb.korolenko/

• Кабінет бібліотекознавства імені Л. Б. Хавкіної
• Відділ інформаційно-бібліографічної роботи
• Інтернет-клуб «КЛІК»
• Відділ науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів
• Відділ літератури іноземними мовами  та міжнародних зв’язків
• Німецький читальний зал у Харкові
• Австрійська бібліотека у Харкові
• Бібліотека об'єднує нації та культури (Харківське обласне відділення УБА)

Блоги ХДНБ ім. В. Г. Короленка

Систематический указатель книг и рукописей, находящихся в Харьковской публичной библиотеке. № 1. – Харьков, 1834. – 32 с.

Ukazatel_1834%20(3).pdf

Данилевский Г. П. Украинская старина : материалы для истории укр. лит. и нар. образования / Г. П. Данилевский. – Харьков, 1866. – 403 с.

Павловский Ф. А. Первый год Харьковской общественной библиотеки / Ф. А. Павловский. – Харьков, 1888. – 16 с.

Каталог Харьковской общественной библиотеки. – Харьков : Тип. Зильберберга, 1890. – 324, [4] с. – В кн. также: Устав Харьковской общественной библиотеки.

Каталог Харьковской общественной библиотеки. – Харьков : Паровая тип. И. Варшавчика, 1898–1913. – Т. 1–4.

Каталог книжок українською мовою Харківської громадської бібліотеки. Т. 1 / Укр. від. ім. Т. Г. Шевченка ; вид. укр. коміс. ; [уклад. П. Г. Мокроус]. – Харків : Друк. С. Шмерковича, 1912. – [6], 98 с.

Хавкина Л. Б. Краткий очерк деятельности Харьковской общественной библиотеки за 25 лет / Л. Б. Хавкина. – Харьков, 1913. – 23 с.

Про ліквідацію деяких н/д установ НКО та нову мережу цих установ: (До всіх Н/Д установ НКО) Нова мережа н.-д. установ НКО : // Бюл. Нар. Комісаріату освіти. – 1930. – № 35. – С. 12–13. – Із змісту: у списку н.-д. установ  НКО під № 75 значиться ХДБ. – С. 13.

Список політосвітніх установ республіканської підпорядкованості, що підлягають передачі Комітетові в справах культурно-освітніх установ при РНК УРСР : дод. 2 до постанови РНК УРСР і ЦК КП(б)У № 476 від 24 берез. 1945 р. «Про затвердження Положення про Ком. у справах культ.-освіт. установ при РНК УРСР» // Зб. постанов і розпорядж. Уряду УРСР. – 1945. – № 4/5. – С. 95–96.

Первопечатные отечественные издания в харьковских коллекциях : свод. кат. Ч. 1 : Описание аноним. памятника печати, изданий Ивана Федорова и Петра Мстиславца / ХГНБ им. В. Г. Короленко ; сост. И. Я. Лосиевский. – Харьков, 1987. – 55 с.

Фонд редких изданий и рукописей : указ. лит. / сост. и предисл. И. Я. Лосиевского. – Харьков, 1993. – 62 с.

Книги українською мовою у фондах ХДНБ ім. В. Г. Короленка (1798–1923) : друк. кат. / [уклад.: Т. О. Сосновська та ін.]. – Харків, 1995–1997. – Вип. 1–5.

Бібліотечні фонди Харкова в роки Другої світової війни. Доля культурних скарбів України під час Другої світової війни: архіви, бібліотеки, музеї. – Київ, 1997. – Вип. 2. – 102 с.

Лосієвський І. Я. Відділ рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім. В. Г. Короленка: історія та сучасність / І. Я. Лосієвський // Колекції пам'яток писемності та друку у бібліотечних фондах України: проблеми формування, збереження, розкриття. – Харків, 2003. – С. 22–38.

Українські продовжувані видання у фонді ХДНБ ім. В. Г. Короленка (1830–1923) : друк. кат. / [уклад. Л. Ф. Бондаренко]. – Харків, 2003. – 116 с.

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. Події. Факти : довідник / [уклад.: Г. М. Єрофєєва, Л. М. Багрянцева]. – Харків.

Ч. І (1886–1943). – 2006. – 132 с.

Ч. 2 (1944–1980). – 2007. – 103 с.

Ч. 3 (1980–1999). – 2007. – 85 с. 

Автографи діячів науки і культури на книгах із фондів ХДНБ ім. В. Г. Короленка: тексти, факсиміле, біобібліографічні матеріали / упоряд. та авт. передм. І. Я. Лосієвський. – Харків : ХЧМГУ, 2008. – 324 с.

Багаліївський збірник: Академік Д. І. Багалій та бібліотечна справа України : наук. ст. та матеріали. – Харків, 2008. – 84, [152], 72 с.

Бібліотека в історичному просторі трьох епох : до 125-річчя Харків. держ. наук. б-ки  ім. В. Г. Короленка : нариси. – Харків, 2011. – 240 с.

Від ХIХ до ХХI ст.: трансформація бібліотек у контексті розвитку суспільства : до 125-річчя Харків. держ. наук. б-ки  ім. В. Г. Короленка : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., Харків, 12–14 жовт. 2011 р. – Харків, 2011. – 368 с.

Харківська державна наукова бібліотека  ім. В. Г. Короленка (1886–2011) : наук.-допом. бібліогр. покажч. – Харків, 2011. – 485 с.

«Короленківські читання» (1998–2012) : покажч. змісту. – Харків, 2013. – 54 с.

Пам’ятки античної культури у фондах ХДНБ імені В. Г. Короленка. Давньогрецькі керамічні клейма IV–II ст. до н. е. : колекція О. В. Горілого : [нариси, альбом] / [упоряд.: І. Я. Лосієвський, К. В. Бондар ; фот. І. Я. Лосієвського]. – Харків : ІРІС, 2015. – 120 с. : іл., фот.

Танько О. І. Про континуїтет Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка від Харківської губернської публічної б-ки, заснованої у 1830 р. : іст. довідка / О. І. Танько, С. К. Бондаренко. – Харків, 2016. – 36 с. – Машинопис.

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка : кат. видань Б-ки та публ. про її діяльність за 2011–2015 рр. – Харків, 2017. – 272 с.

Твори Т. Г. Шевченка у фондах Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка : каталог / [уклад.: Г. М. Лях та ін.].– Харків, 2018. – 193 с.

Духовні нотні видання у фонді Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка : каталог / [уклад.: О. А. Поліщук, Н. П. Погребняк]. – Харків, 2019. – 191 с.

Петренко Н.)  І роки бурь, і голоду, і холоду [нарис про Наталію Чепігу, першу завідувачку та директорку ХДНБ ім. В.Г.Короленка у 1904–1930 рр.] / Марія Чегринець // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2022. – № 2. – С. 37–45.

Чегринець М. У тяжкі часи бібліотека згуртувала нас : (Роздуми про мир та війну) / Марія Чегринець // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2022. – № 3. – С. 15–18.

___________________

Відкриття нової будівлі громадської бібліотеки. Програма Стародрук. Харківська старовина: новини цього дня у різні роки телеканал UA: Харків (Харківська філія UA: Суспільне мовлення).

Цикл відео екскурсій «Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. Історії до історії» (Відеосюжети створено за мотивами аудіогіду «Про що мовчить бібліотека» (платформа izi.TRAVEL: https://izi.travel/ru/276a-pro-shcho-movchit-biblioteka-storinki-istoriyi-hdnb-im-v-g-korolenka/uk):

Історія 1 «Парадний вхід: вазони та маскарони» 

Історія 2 «Зал бальний і читальний»

Історія 3 «У бібліотеці повинно бути тихо!»

Історія 4 «Шлях книги»